|
|
Адаптація дитини до дитячого садочку Якщо ви порівняли всі "плюси та мінуси" і вирішили віддавати свого малюка до дитячого закладу, ви повинні знати, що дошкільний заклад це не загальна підготовка дитини до навчання у школі, а "інститут соціалізації дитини". Якщо ви мене спитаєте чи потрібно це малюку, я відповім - так. · По перше дитина навчається не тільки проводити свій час серед однолітків, а проживати своє життя, це і певна діяльність, ігри, прогулянка, споживання їжі, сон... · По друге вирішувати конфлікти зв’язані не тільки з грою, (визначенням "найрозумнішого" на певному занятті - спритнішому на фізкультурному, музичнішому на музичному та ін.) · По третє ваша дитина вчитьсяч спілкуватися з нерідними дорослими (2-вихователя, помічник вихователя, музичний керівник, інструктор з плавання, інструктор фізичного виховання, медична сестра, психолог та ін...) · По четверте ваша дитина отримує певні знання, які пов’язанні з дисципліною у колективі, отримає знання пов’язанні з гігієнною, знання правильної поведінки в небезпечних ситуаціях, знання які в певній мірі допоможуть їй адаптуватися в школі. · По п’яте ваша дитина в садочку отримає і позитивний, і негативний досвід ( вихователі і посадять на стілець за провину і пожаліють вашого малюка в будь якій ситуації) А тепер я розповім про адаптацію дитини до садочка.... Деякі малюки в будь якому віці не погоджуються залишитися в садочку навіть на мить, і що не вигадуй, вони все одно будуть кричати та плакати. Інші спочатку ідуть спокійно і бадьоро, а згодом починають страждати. Є, ще треття категорія,діти, які без будь яких зусиль звикають до садочка і батьки не мають клопотів з адаптацією дитини. Саме ви, батьки, маєтє визначити тип адаптації вашого малюка до змін, адже ви знаєтє свою дитину від народження, а ми знайомимось з ним тільки тоді коли ви привели його до нашого закладу. Налаштуйте малюка зазделегіть, поясніть, що всі, всі малюки, які підросли (навіть дитинчата тварин) відвідують садок. Розкажіть, про те, чим він буде там займатись - гратися з іншими малюками, з новими іграшками, малювати, танцювати... Повідомте про свою роботу, про те, як гарно буде коли вся сім’я буде ходити на роботу (татко на свою, мама на свою і маленький член сім’ї теж ходитиме на роботу) Не обіцяйте того, що насправді не має (познайомиться з справжнім Губкою Бобом); не лякайте: "ось підеш в садок побачиш де раки зимують" Ознайомтеся з режимом дня дитячого закладу та дотримуйтесь його вдома. Частіше гуляйте на майданчиках де є діти; спостерігайте за своєю дитиною, а не контролюйте її. Дозволяйте малюку спілкуватися з іншими дорослими. Привівши малюка в садок не показуйте свої емоції (збентеження,хвилювання) дитина дуже швидко їх вловлює і починає думати, що не все гаразд, як обіцяли... Не потрібно довго обіймати, цілувати, "клястися в любові до своєї дитини" - довгі проводи - гірки сльози. Дитина ідучи до групи повина бути впевненна, що з батьками все гаразд через певний час вони її заберуть! Ні в якому разі не тікайте, не обманюйте дитину " ти йди, а я в вітальні зачекаю"... Дитина вас ні коли так не кине... Дайте малюку іграшку, не хай веде її в садок, познайомить з іншими іграшками, дітками - по перше ваш малюк буде не один! По друге ви завжди можете спитати, що робила іграшка в садку і повірте дитина швидше розкаже про неї ніж про себе! В перші місяці, а тим паче в перші дні робіть малюку короткі дні (адже він сумує за вами і поки він не звик, час до зустрічі йому здається вічністю), короткі тиждні - адже і вам після відпустки тяжко відпрацювати повний робочий день! Я бажаю вам успіху, завжди розуміти свою дитину, добрих відносин в сім’ї !
|
